Формальне знущання

14

Напевно, у зв’язку з закінченням навчального року кнопку «виплакатися» все частіше натискають викладачі. Я хоч і студентка, але теж висловлюся. За три роки навчання я стикалася з різними професорами, доцентами, асистентами і зробила висновок: у кожного з них свої таргани і це, загалом, нормально.

А задовбали викладачі-формалісти. Неважливо, профільний предмет чи ні, але вони будуть старанно вимірювати лінієчкою абзацні відступи в рефераті, мало не з секундоміром стояти біля дверей в аудиторію, щоб замкнути її зсередини перед носом тих, хто запізнився, вичитувати за нерівно і не тим кольором підкреслені назви лекцій в конспекті, призначати відпрацювання пропусків рівному під час інших пар і багато іншого. Це вони можуть знизити оцінку на іспиті за недостатньо урочистий вигляд. І пофіг, що про необхідність цього не попереджали — іспит завжди свято!

Це вони можуть зовсім не допустити до сесії, якщо стартовий рейтинг у цілому нормальний, але в день, коли конспекти збирали на перевірку, того самого конспекту з собою не виявилося. Те, що цей бідолаха вів конспект, але випадково забув, в розрахунок можуть і не прийняти. І при цьому подібні викладачі схильні не особливо вникати в зміст робіт, якщо ті зовнішньо оформлені ідеально. Деякі навіть на плагіат не перевіряють. А от шкода…

Це вони ні за що не відведуть групу в іншу аудиторію, навіть якщо в цій смердить фарбою, сиплеться на голову штукатурка, капає зі стелі, вибито вікно або всі разом узяте. Навіть, якщо це субота і майже весь корпус вільний, а у перевіряючих з ректорату вихідний.

Окремий привіт викладачам саме загальних дисциплін, що вимагає для гарної оцінки повноцінно відповідати на кожному семінарі. А нічого, що групи в таких випадках часто об’єднують і виходить більше сорока присутніх?

Особливо сумно, що багато хто з таких формалістів читають лекції з якимось пожовтілим від старості конспектами, уникають живого спілкування зі студентами. Як з тими, хто шукає додаткову інформацію або хоче написати наукову роботу, так і з тими, хто усвідомив, що пора підтягти хвости, але не дуже розуміють, як це зробити.

Загалом, спасибі адекватним викладачам, які нехай і дуже суворі, нехай ганяють до втрати пульсу і чортиків у очах, але залишаються реалістами. Спасибі, що дозволяєте надавати конспекту лекцій будь-яку форму, хоч з непристойними малюнками на полях, але з відбитим основним змістом почутого! Спасибі, що пускаєте в аудиторію протягом усього заняття тих, хто здатний проникнути туди безшумно! Спасибі, що не лаєтеся за пірсинг, татуювання, зелені волосся тощо! Спасибі, що не виганяєте тихих, ввічливих і готових відповідати на всі питання, але злегка нетверезих студентів! За те, що змушуєте по п’ятнадцять разів переоформляти важливі роботи замість того, щоб відразу викинути їх на смітник! І за багато чого іншого!

А ті, хто намагається самоствердитися там, де без цього можна було б обійтися, залолбали! Дуже задовбали!