Не хочу вчитися, а хочу плодитися

24

Здрастуйте, я — жінка, яка має проблеми з дітонародженням і тому ненавидить всіх молодих матусь та вагітних. Хоча стоп, я не маю жодних проблем і нікого не ненавиджу. Але саме так я виглядаю в очах моїх колег і студентів.

Справа в тому, що я працюю в освітній установі і кожен навчальний рік двічі стикаюся з молодими матусями і вагітними в особі моїх студенток. І в більшості випадків всі вони хоча отримати залік/іспит за просто так. Ну тобто не за просто так, а за те, що вони мами чи скоро ними стануть. А я просто зобов’язана увійти в їхнє становище!

Ну от скажіть, скажіть мені, чому я повинна? Студентка не ходить на заняття, не здає залік або ж здає на трояк. Як правило, спочатку вона погоджується на таку оцінку. Але якщо ти згодна, що нічого вище трійки ти не заробила, навіщо вже йдучи повідомляти мені про свою вагітності або наявності чада, мовляв, от якби не ця обставина, вона б обов’язково на всі заняття ходила, все б у термін здавала і взагалі була б кращою студенткою, але ось так вийшло. А потім приходить куратор групи, секретар кафедри або працівник деканату і лає мене, таку негарну, що я у нещасної дівчинки стипендію віднімаю. І у всіх у підсумку складається відчуття, що раз своїх дітей у мене немає, то я не можу зрозуміти молодих мам-студенток.

А от знаєте — так, не можу я зрозуміти їх. Хочеш учитись — учись. Хочеш народжувати — народжуй, але тоді йди в академічну відпустку, який покладений. А так виходить, що студентки хочуть і рибку з’їсти, і сковорідку за собою не мити, а на когось спихнути. Ні, я згодна, що так зручно, але який ви тоді фахівець, якщо на останніх курсах навчання для вас головними предметами є «Основи дитячого харчування» та «Технології водіння колясок»?

Задовбали? Частково. Викликають глибоке здивування? Мабуть, так.