Збереження на Єлисейських Полях

52

Мене задовбали мої колеги — молоді матусі. Я народила сина в 19 років і тому досить довго залишалася єдиною матусею серед своїх подруг і колег по роботі. Колектив у нас великий — 15 дівчат, середній вік, років по 25. Зараз вже багато заміжня, але поки все без дітей. А в мене син уже в школу ходить.

Так ось, коли мова заходить про дітей і вагітності, все кругом експерти. Фарбувати волосся і нігті не можна під страхом смерті: «Фарба проникає в мозок і може нашкодити дитині, а парами від лаку дихати шкідливо». Дівчатка! У нас офіс вікнами на магістраль, а ви ще й паліть! Але лак для нігтів — безумовний шкода, так. Зате вагітним можна ходити на підборищах (Вікторія Бекхем ходила!) і літати на літаках в жаркі країни: «Зараз всі так роблять. А ти мовчи — ти давно народжувала, тоді були забобони».

Головне під час вагітності — щоб, пардон, попа не зросла. Те, що це природний процес, пояснювати марно. Те, що надбавка у вазі важлива для здоров’я дитини, взагалі не обговорюється. Головне — не набрати вагу, а якщо набрала — схуднути відразу після пологів. Зате їсти можна все! Заборона на мандарини і цукерки — забобони; якщо хочеться копченого і перченого, суші і грибів, треба їсти. Але при цьому важливо не набрати вагу. Ага.

Я спочатку переживала, що моя думка ніхто не слухає, а зараз вже просто відповідаю: «Вам краще знати, ви ж всі досвідчені матусі, не те що я».

Але найстрашніше почалося, коли в декрет зібралася одна наша колега. Дівчина просто перестала ходити на роботу місяця з третього. Вся її робота звалилася на мене. Я сиділа кілька місяців ночами, так як взяти нового працівника відділ кадрів не міг, поки не буде офіційно оформлений декрет. Від себе додам, що дівчина в цей час чудово літав за кордон, проводячи час зовсім не в лікарні на збереженні. Але весь дружний дівчачий колектив хором обговорював, що «їй же тепер не до роботи», «в її становищі це нормально», «у неї інші клопоти», «всі так роблять», «її треба жаліти і берегти». І самий вбивчий аргумент: «Ти сама народжувала, ти до цього вже простіше ставишся, а от ми не народжували, ми вважаємо це сакральним, і тому повністю її розуміємо».

Дівчата! Я ношу другу дитину, я знаю по собі: вагітність — не хвороба! Хто вам сказала, що в такому положенні робити нічого не можна? Я не розглядаю випадки, коли Екшн сно є проблеми зі здоров’ям. Але дівчина, сидячи вдома і літаючи в Париж, отримує зарплату (у нашій компанії платять за лікарняним всі 100%), а хтось інший в цей час робить її абсолютно безкоштовно. Я тепер усім так відповідаю: «Шкода колегу? Нехай посидить вдома? Я не проти, тільки зроби за неї це і ще ось це. На постійній основі. Найближчі пару місяців». Як-то відразу менше жалісливих стає.