Ніч роботі не завада

48

Я сова. Клінічна сова. Це означає, що навіть якщо я цілий день буду пахати як кінь і, смертельно статут, ляжу спати о дев’ятій вечора, то все одно буду крутитися до півночі, а на наступний ранок встану абсолютно розбитою. Та задовбали мене мої родичі — повально жайворонки.

Так, я знаю, що сьогодні робочий день, але у вас, у мене ж сьогодні вихідний, так що не треба будити мене о сьомій ранку з думкою: «Ми встали, і ти вставай» і словами: «Годі спати, сьогодні будній день». Одного разу я не стримаюся і пошлю вас далеко і надовго. Причому навіть не прокинувшись.

Точно так само не треба істерити з приводу того, що за вікном десятій вечора, а я ще не сплю. Так, не сплю. Дайте мені півгодини-годину попрацювати, і я спокійно ляжу, і засну без вашого стояння над душею.

Субота сьомій ранку? Так, я ще сплю. І нормальні люди, швидше за все, теж. Не треба підриватися з ліжка, немов по будильнику, а потім від нудьги заглядати до мене в кімнату і перевіряти, чи не прокинулась я.

Апофеозом стало те, що я нещодавно дізналася, чому зі мною не спілкується одна з родичок. Вона зателефонувала мені у вісім ранку (добре хоч будній день, відносно можна зрозуміти), щось запитала, моїм напівсонним мозком була послана в магазин годинників і образилася.

Шановні жайворонки, я ухаю ночами, а не співаю вранці. Співайте, будь ласка, без мене.